Угорська мангалиця: особливості породи, як утримувати і розводити

Мангалиця —  одна з найбільш відомих порід у світі. Ця свиня визнана національним надбанням в Угорщині, де її вивели в 1833 році, а закріпили оригінальні властивості породи і зареєстрували угорську мангалицю в 1860 році.

Мангалиці не відрізняються ні скоростиглістю, ані плодючістю, тому їх майже повністю витіснили інші перспективні породи. Але в один прекрасний момент виявилося, що ця свиня ідеально підходить для приготування хамона, а її м'ясо не тільки має чудові смакові якості, але і практично не містить холестерину. І мангалицю почали активно відроджувати і розводити в різних куточках світу.

Опис породи

Угорська мангалиця —  універсальна порода, від якої можна отримати ніжне мармурове м'ясо та досить багато сала.

Особливою ознакою свиней є кучерява густа і досить м'яка шерсть, яка покриває весь тулуб і частково голову. Взимку свиня пухнаста і нагадує овечку, влітку —  линяє і об'єм вовни зменшується.

Більшість поголів'я угорської мангалиці (80%) має білу масть. Але шляхом схрещування з дикими свинями були отримані генеалогічні лінії з рудою, чорною шерстю або мастю «ластівка» —  чорний верх і біле або жовтувате черево. Часом зустрічаються особини чорного кольору з підпалинами.

Найбільш продуктивною генеалогічною лінією є руді мангалиці. Вони ростуть швидше і виростають більшими. Але такі свині практично всі знаходяться на території Угорщини і не підлягають продажу приватним особам і вивезенню з країни.

Крім кучерявої вовни, ознакою породи вважаються чорний п'ятачок і білий пензлик хвоста. Відсутність цих особливостей може вказувати на домішку сторонньої крові.

Маленькі поросята не відразу мають ту масть, якої вони набудуть  в дорослому віці - поросята-сисуни мангалиці смугасті, як і їх дикі побратими.

Дорослі свиноматки досягають ваги 200 кг, хряк —  до 300 кг. Втім, при активній відгодівлі кабани можуть досягти і значно більшої ваги —  до 500 кг. Однак, більшу частину туші в такому випадку становитиме сало і жир, оскільки при калорійному харчуванні і відсутності руху порода схильна до осалювання.

Приріст ваги у поросят не найвищий —  550-700 грамів. Як правило, в піврічному віці поросята важать лише 70 кг.

Для таких свиней характерна міцна конституція без особливих вад. Поросята витривалі, здатні багато ходити, це пояснюється тим, що ноги у них мають надійні суглоби і сухожилля.

Представники цієї породи мають високу потребу в активному русі, вони прекрасно почуваються на випасі і готові значну частину їжі знаходити собі самі.

Переваги угорської мангалиці:

• міцне здоров'я (як відзначають свинарі, навіть щеплення для таких поросят необов'язкові);
• мінімум витрат на утримання (в теплу пору року на випасі свині значну частину раціону здобувають самостійно);
• ідеальна якість м'яса;
• спокійний і доброзичливий характер;
• відсутність прагнення втекти. Навіть якщо така можливість є, свині знають свою територію і повертаються додому.

Недоліки теж очевидні:

• свині ростуть не дуже швидко;
• порода дуже повільно розмножується — свиноматка приводить зазвичай близько 6 поросят, а первістка може мати всього 4 поросятка в приплоді;
• у мангалица чудовий нюх, але дуже поганий зір. Настільки поганий, що свиноматка може разом з підстилкою і послідом з'їсти порося.

Утримання угорської мангалиці

Утримання цієї породи виправдано, якщо є можливість вигулу і випасу. Така свинка досить близький родич диких свиней, тому абсолютно невибаглива до їжі і умов утримання.

Багатото господарів, що утримують цих поросят на вигулі, встановлюють їм влітку навіс для захисту від сонця, а для успішної зимівлі розміщують на території вигулу стіг з сіном і соломою.

А ось доступ до свіжої і чистої води потрібно забезпечувати в будь-яку пору року.

Свині породи угорська мангалиця мають хорошу пам'ять, якщо тримати їх у свинарнику з можливістю вигулу, вони запам'ятовують дорогу на пасовище і додому.

Зимівля в екстремальних умовах для мангалиці можлива, але краще будуть себе почувати поросята все ж у свинарнику.

При підготовці свинарника потрібно враховувати, що такі поросята, незважаючи на те, що вони можуть гуляти по снігу і в морози, все ж потребують тепла і затишку, оскільки в приміщенні вони не можуть активно рухатися. Оптимальна температура в свинарнику, де утримують мангалицю, повинна перевищувати + 15 ° С.

Підстилку потрібно міняти регулярно, адже шерсть у свиней буде промокати, якщо підстилка недостатньо суха. Це призведе якщо не до хвороб, то до зниження приросту ваги, адже тварини будуть витрачати багато енергії на те, щоб висушити шерсть.

Єдиною особливістю догляду за породою стане ретельна боротьба з вошами, які будуть комфортно себе почувати в густій ​​шерсті, значно краще, ніж на свинях інших порід. Тому і дезинфекція свинарника, і обробка поросят спеціальними засобами набуває важливішого значення.

Розведення мангалиці

Свиноматки мангалиці досягають віку, коли можливо і доцільно спаровування, в 12 місяців. Важливо знайти для такої свинки кнура-мангала або штучно запліднити свиноматку сім'ям цієї породи. Гібриди не показують тієї життєстійкості, яка характерна для чистопородних мангалиць.

У першому приплоді зазвичай близько 6 поросят, але другий приплід може бути і більшим. І тільки після другого опоросу свиноматка досягає піку репродуктивної активності. Тому, якщо є бажання займатися мангалицями, потрібно розраховувати на багаторічну працю, а не на моментальну віддачу.

Відомі випадки, коли в одному приплоді у мангалиці було 10 поросят. Така кількість поросят для свиноматки є виснажливою, і якість поголів'я погіршується, поросята ростуть гірше.

Опорос повинен відбуватися в теплому і сухому приміщенні. Після його завершення потрібно обробити пуповину, а також прибрати підстилку і замінити її на суху. Поросят підпускають до матері після того, як вони вже стають більш-менш активними, Новонародженого поросятка мангалиця може з'їсти або задавити, але для обсохлих малюків вона чудова матуся. Потрібно відзначити, що мангалиці можуть проявляти агресію, захищаючи своє потомство. Це характерно для даної породи.

У віці 4 дні поросятам потрібно видалити ікла, щоб вони не травмували вим'я свиноматки. Відлучати малюків від матері можна вже у віці одного місяця.

Годівля

Угорську мангалицю називають травоїдною, але це не зовсім відповідає дійсності. Свиня з великим задоволенням з'їсть знайдену на пасовищі жабу, викопає собі черв'ячка або розорить гніздо степової птиці.

Якщо можливість вигулу обмежена, потрібно пам'ятати, що мангалиці в закритому просторі схильні до ожиріння. Тому висококалорійні корми для представників цієї породи потрібно обмежувати.

Маленьких поросят варто підгодовувати стартовим комбікормом або підсмаженим зерном ячменю, вівсянкою. Але оптимальним рішенням є саме комбікорм, який збагачений вітамінами, мінералами, мікроелементами. Підгодовування комбікормом дозволяє швидко відлучати поросят від матері.

Краще віддати перевагу комбікорму зі збалансованим складом. Тоді фермер може не переживати про темпи приросту, відмінний смак м'яса і сала. Якщо ви вирішили відмовитися від повнораціонного комбікорму, преміксів і БМВД, то мінеральні добавки в раціоні поросят обов'язкові, особливо кісткове борошно, крейда, червона глина. Завдяки цьому поросята будуть розвиватися активніше і рости в довжину і висоту, а не тільки вшир.

Якщо влітку поросята можуть пастися, то на зиму їм потрібно запасати сіно, мангалиці їдять його у великих кількостях. Як варіант, застосовувати для годівлі поросят комбікорм, у складі якого великий відсоток сухої трави.

Мангалиця при правильному утриманні дає делікатесне м'ясо, яке цінується в кращих ресторанах. І такі незручності, як повільне зростання і не дуже активне розмноження, окуповуються з надлишком ціною на ідеальне мармурове м'ясо, яке не містить холестерину.