Допомогти

Гігієна утримання кролів


Успіх у кролівництві забезпечує точне дотримання основних ветеринарних, гігієнічних і санітарних правил утримання, годівлі й розведення тварин. Кролів треба постійно оглядати. Насамперед звертають увагу на їхню вгодованість, рухливість, стан волосяного покриву, носа, очей і статевих органів. У самок оглядають молочні залози і соски. Особливу увагу приділяють огляду вух: чи немає кліщів, які спричиняють вушну коросту. 

Хворі кролі зазвичай малорухливі, сидять по кутках клітки, не мають апетиту, їхнє хутро стає тьмяним і скуйовдженим, з носа тече, очі сльозяться, слизова оболонка повік вкривається наростами. У тварин можуть спостерігатися судоми, здуття живота і розлад травлення.

Більшість інфекційних хвороб кролів протікають по типу аутоінфекції, тобто виникнути вони можуть без потрапляння ззовні (спонтанно). Висока ступінь інфікування повітря, внутрішнього обладнання, вологість повітря та наявність у приміщенні хворих тварин (джерел інфекції) сприяють створенню в повітрі критичної концентрації бактеріального аерозолю і, як наслідок, аерогенному інфікуванню сприйнятливих тварин. При виявленні ознак заразних захворювань, щоб не допустити їх розповсюдження, необхідно терміново: 

заборонити ввезення та вивіз кролів, переміщення їх у межах ферми, вивіз кормів та інвентарю; 

провести ветеринарний огляд тварин, виділити хворих. Явно хворих забирають або ізолюють, а підозрілих ізолюють, карантинують або виділяють в окрему групу для лікування. Через 5-10 днів для кожної тварини повторюють клінічний огляд;

продезінфікувати приміщення, клітки, інвентар, знешкодити або вивезти гній, підстилку та рештки кормів для біологічного знезараження;

встановити діагноз, провести бактеріологічне дослідження. Утримання здорового стада кролів потребує певних витрат на ветеринарні препарати, вентиляцію, якісну питну воду, утилізацію гною, заготівлю якісних кормів.


Дератизація

 Гігієна утримання кролів

Миші та щури завдають значних економічних збитків та є переносниками збудників інфекційних хвороб. Для боротьби з гризунами використовують дератизаційні засоби, зокрема  бактеріальні культури, що викликають масові захворювання серед гризунів, та хімічні препарати, які спричинюють отруєння.  

Для виготовлення бактеріальних препаратів використовують збудників тифу та сальмонельозу мишоподібних гризунів, але такі препарати ефективні лише в теплу пору року. У гризунів, які перехворіли, виробляється природний імунітет проти збудників хвороби. 

Більш ефективну дератизаційну дію проявляють хімічні препарати. Останні поділяють на отрути одноразової та кумулятивної дії. Поїдання отруєних приманок зумовлює загибель 70-80% гризунів. 

Для знищення щурів бажано використовувати принади з отрутами кумулятивної дії (препарати зоокумарину та дифенацину), тобто отрута накопичується в організмі протягом 7-10 днів та викликає антикоагулюючу, гемолітичну дію. На 1 кг корму додають 5-30 г дератизаційного препарату. 

Для боротьби з гризунами можна використовувати піноутворюючі антикоагулянти, якими закупорюють нори гризунів. Піна довго зберігається і добре поїдається гризунами. Доведено, що для знищення мишей ефективніші отрути одноразової дії, для щурів – отрути кумулятивної дії. 

Гризунам можна згодовувати і водні принади. Їх розміщують у недоступних для тварин місцях та щоденно поновлюють, нез’їдені принади збирають і спалюють.


Супутні товари:

Відповідні статті:

Коментарі:


Почати обговорення ...


Залишити коментар або відповісти на повідомлення Увійти