Клостридіоз і заходи боротьби з ним у промисловому свинарстві

У нашій країні проблема клостридіозу стала актуальною порівняно недавно. Звичайно ж, вона існувала й раніше, але успішно долалась за допомогою харчових антибіотиків. Бактерія до цих ліків виявляла достатню чутливість, і тому особливої гостроти питання не мало. Але, на відміну від пострадянського простору, країни ЄС від антибіотиків відмовилися давно. Вони, акумулюються в організмі тварин, тому у великих кількостях присутні в продуктах тваринництва. В останні роки неприпустимість такої ситуації була усвідомлена і в Україні.

Вітчизняні виробники продукції тваринного походження зрозуміли, що застосування антибіотиків призводить до недотримання екологічних норм і погіршує імунітет свиней. Більш того, бактерії з часом набули стійкість до подібних препаратів, і виникла необхідність шукати альтернативні способи боротьби з клостридіями.

Що таке клостридіоз?

Клостридіоз —  неоднозначна хвороба, яку непросто діагностувати. Інфекція потрапляє в кишківник тварин, порушує слизову і викликає крововилив. Але шкідливі мікроорганізми під назвою клостридії гублять не тільки кишечник —  вони провокують хвороби печінки і селезінки.

Діагностувати захворювання складно з тієї причини, що симптоматика дуже мляво розвивається. На той час, коли проблема стає помітною, лікувати патологію стає складно. Клостридії демонструють високу стійкість до хімпрепаратів, оскільки мають ефективний шар зовнішньої захисту. Таким чином, мікроорганізми, утворені зі спор, стійкі практично до всіх зовнішніх проявів.

Але саме руйнування захисної оболонки клостридій стає згубним для свиней. Коли інфекція проникає в кишківник, анаероби втрачають захисну здатність і починають виділяти токсини. І отруйні речовини виробляються в такій кількості, що викликають у тварин некротичний ентерит.

Більш того, клостридії здатні розмножуватися в кишківнику, а після цього їх захисна оболонка відновлюється, і вони виходять з організму з випорожненнями.

Встановити проблему важко ще й тому, що не завжди клостридії, потрапляючи в кишківник, змінюють свій стан - їх оболонка може зберігатися, й інфекція «транзитом» проходить через організм, не викликаючи негативних наслідків. Таким чином, зрозуміти, що тварина заражена, складно навіть найдосвідченішому ветеринару. А найбільша небезпека в тому, що ніхто не може знати, коли клостридії «вистрілять» і перетворяться в серйозну загрозу життю свині.

Чому захворювання небезпечне для свиноферми?

Коли клостридіоз руйнує епітелій кишківника, це загрожує серйозними наслідками. Найчастіше від хвороби страждають новонароджені й трохи підрослі поросята. Підступність захворювання в тому, що падіж у стаді може початися майже блискавично - вже через кілька хвилин після прояву інфекційного впливу.

Найголовніша небезпека для свиноферми - швидке поширення клостридіозу. Невакциноване стадо може загинути повністю в найкоротші терміни. Якщо зміни в організмі тварин внаслідок попадання інфекції незворотні, навіть найінтенсивніше лікування результату не дасть. Смерть інфікованих особин настає вже через кілька годин.

Ознаки клостридіозу

На розвиток хвороби має прямий вплив термін інкубаційного періоду. Якщо хвороба блискавична, симптоми можна спостерігати через годину-дві після потрапляння клостридій в організм. При цьому особливо помітні:

● різкий, дуже неприємний запах випорожнень;

● пронос і зневоднення;

● підвищення температури (при гострому розвитку вона може піднятися до 42 градусів).

У вищеописаному випадку падіж поголів'я відбудеться за пару днів. Причиною служить некроз кишківника через виснаження слизових. Гази практично «роздувають» порося, не залишаючи йому шансів впоратися з хворобою.

Хронічна форма клостридіозу проявляється дещо по-іншому. Після ураження бактеріями ворсинок тонкої кишки їжа перетравлюється повільно і проблематично. Тварини втрачають сили. Смердюча діарея з'являється пізніше.

Лікування і профілактика клостридіозу у свиней

При перших виявлених симптомах слід дати тваринам ентеросорбенти. Вони допоможуть вивести токсини з організму, якщо їх кількість не критична. Знищити клостридій допоможуть такі медикаменти:

● тетрациклін;

● спектам;

● окситетрациклін.

Найпопулярнішим у боротьбі з клостридіями препаратом вважається метронідазол. Він не дає ризику резистентності і не відноситься до категорії антибіотиків. Але його не додають у корми —  це заборонено. Ще один недолік - дуже гіркі смакові особливості. Згодувати поросяті препарат дуже складно.

Добре діють і пробіотики —  вони здатні буквально зберегти життя свинкам. До їх складу входять бактерії-антагоністи, які є згубними для клостридій. Ці бактерії додаються в корм. Вони не мають смаку і не впливають на корисні мікроорганізми. Виробників подібних кормових сумішей на ринку достатньо. Переваги пробіотиків очевидні:

● не ідентифікуються тваринами через відсутність запаху і смаку;

● мають високий показник хімічної інертності;

● гарантують можливість тривалого зберігання;

● характеризуються конкурентно-витіснювальним механізмом впливу;

● створюють не сприятливі умови для розвитку і поширення клостридій;

● не мають видової прив'язки - їх можна використовувати для будь-яких сільськогосподарських тварин.

Лікування клостридіозу також передбачає напування кислою водою - це змінює кислотність у травних органах, що перешкоджає розмноженню клостридій. Підкисляють воду лимонною кислотою.

Для того, щоб позбавити від бактерій-аеробів свиноматок, слід використовувати Ветрімоксін або Спіровет.

Але варто розуміти, що остаточного одужання медпрепарати не дадуть. Є ризик повторного зараження, якого уникнути можна тільки після повної дезінфекції свиноферми. Серед дезінфектантів хорошими засобами вважаються:

● дезокс (містить надкислоти);

● полідез і біодез (на основі полігексаметиленгуанідинів);

● хлорантоїн (з декількома діючими речовинами).

Перелічені препарати видаляють навіть ті спори, які довгий час перебували під гноєм (якщо гній попередньо прибрати). Але слід зазначити, що 100% гарантії позбавлення від бактерій дезінфікуючі засоби не дають. Це не що інше, як маркетинговий хід виробників. Дезінфекцію потрібно проводити одночасно з чищенням і миттям приміщень, оскільки під нижніми шарами бруду бактерії можуть залишатися.

Профілактика хвороби допомагає запобігти її розвитку. Головним профілактичним моментом є вакцинація. Імунізувати свиноматок слід на 65 добу поросності.

Важливо звертати увагу на годівлю тварин. Давати корми можна тільки в дезінфікованих годівницях. При цьому свинарник повинен ретельно очищатися від калу свиней. Підстилку необхідно міняти регулярно і своєчасно. Якщо ви помітили симптоми у одного з поросят, його потрібно обов'язково ізолювати.

Профілактичним заходом також вважається обробка ніг і сосків у годуючих свиней.

Контролювати наявність або відсутність клостридій на свинофермі найкраще лабораторно. Для цього робляться змиви, які піддаються мікробіологічним дослідженням.

Патогени можуть проникати в організм тварин з питвом і їжею. Новонароджені поросята найчастіше отримують спори «у спадок» від свиноматок. Тому профілактика дуже важлива у великих господарствах. Адже простіше подбати про імунізацію та дезінфекції, ніж рахувати збитки від втраченого поголів'я.

Стежити за станом свиней слід уважно і постійно. Пускати на самоплив стадо не можна, інакше може статися так, що навіть при успішній діагностиці врятувати тварин ви не встигнете. І ще один важливий момент: не лікуйте хвороби з гострими проявами самостійно. Краще довіритися ветеринару, оскільки помилка може коштувати життя одного або декількох десятків свиней.