Інтенсивність використання і оптимальна структура стада свиноматок

Багатоплідність, здатність приходити в охоту цілий рік — ось біологічні особливості-переваги свиноматок. Вже з 5-6 місяців вони готові до осіменіння.

Статева охота у свиней настає через кожні 18-22 діб. За рахунок невеликого періоду супоросності у свиней (114-115 днів) і короткому підсисному періоду (26-60 днів) за рік від однієї матки можна отримати два, а то і більше опоросів, і виростити більше двадцяти поросят. Залишається тільки оптимально використовувати маточне поголів'я, стежити за відсотком запліднення, не допускати прохолостів.

Залежно від профілю свиноферми, типу (промисловий або племінний комплекс) використовують два види запліднення: природне і штучне. Рентабельніше вдаватися до штучного осіменіння. Так не доведеться витрачати корм на утримання кнурів, обладнати для них окремі верстати.

Про техніку штучного осіменіння ми писали раніше. Головне встигнути запліднити свиноматку 2 рази після появи ознак охоти. Спершу — після дванадцятої години від початку охоти, другий раз — по закінченні дванадцяти годин після першого осіменіння.

Кількість опоросів і вихід ділових поросят на 1 основну свиноматку - один з головних показників рентабельності свиноферми. Чим більше поросят, тим швидше відбувається оборот стада, вищі обсяги виробництва м'яса. Найбільшу частку всіх витрат у свинарстві складають витрати на корми (65 - 70%). Зі збільшенням виходу числа поросят на одну свиноматку в рік витрата кормів збільшується, але в розрахунку на одне порося різко скорочується. Уже при показнику 25+ голів ділових поросят на 1 свиноматку економія корму досягає 40% в порівнянні зі свиноматкою, від якої за рік отримали тільки 10 поросят.

Заміна свиноматок і оборот стада

Утримання свиноматок з метою одержання власного молодняку неможливе без вибракування і поновлення маточного поголів'я. На великих свинокомплексах щорічне вибракування досягає 40% маточного поголів'я. На невеликих свинофермах - до 30%, у племінних господарствах - 25-30%. При формуванні маточного стада враховують тривалість племінного використання маточного поголів'я, кількість ремонтних свинок, план з виробництва м'яса (для промислового комплексу) або молодняка (для племінного господарства).

Величина норми вибракування основних свиноматок випливає з тієї обставини, що молочність свиней і число народжених поросят, починаючи з п'ятого опоросу, скорочується, а нормально розвинені молоді свиноматки при першому і другому опоросах приносять достатню кількість хороших поросят.

Як зрозуміти, що свиноматку необхідно міняти? Оцініть її репродуктивні і материнські якості: багатоплідність, крупноплідність, кількість ділових поросят. Якщо свиноматка в кожному опоросі приводить не менше 10 поросят, всіх їх вигодовує до відлучення із середньою живою масою 18-20 кг, то заміняти таку свиноматку молодою свинкою немає сенсу з двох причин.

Переваги утримання дорослої свиноматки, а не нової:

● економія корму. Свиноматка, яка вже виросла, споживає менше корму, ніж свиноматка за першим опоросом, яка поєднує вагітність зі своїм приростом;

● свиноматки до 3 опоросу рідко можуть похвалитися багатоплідністю від 12 голів і більше за 1 опорос. Плюс ще перевіряються її материнські якості.

З віком продуктивність свиноматок збільшується, але до певної межі, потім починає знижуватися. Найбільшу багатоплідність матки виявляють у віці від 2 до 5 років, молочність - від 2 до 4 років, крупноплідність і масу гнізда до відлучення —  від 2 до 7 років.

Найчастіше після опоросу першорічки вибраковують свиню з показником багатоплідності менше 8 - 9 голів. Але не варто поспішати. Якщо сосків у свинки більше 12, то варто дати їй шанс і подивитися на рівень продуктивності після 2-3 опоросу.

Оптимальний вік використання основної свиноматки —  3-5 років. Якщо практикуєте природне осіменіння, то кнурів використовують до 3-річного віку.

Свиноматки, від яких отримують приплід на постійній основі, —  основні. Ті, від яких отримали перший опорос - перевірні. Свинки, яких вирощують з метою ввести в маточне стадо, отримати перший опорос —  ремонтні. Щоб забезпечити нормальне відтворення стада, необхідно на кожну основну матку мати не менше 0,6-1 голови перевірних і 1,5 - 2 голів ремонтних свинок. Таке співвідношення основних, перевірних і ремонтних свинок дозволяє відібрати для відтворення найбільш продуктивних тварин і забезпечити стійке зростання поголів'я свиней.

Щоб перевірну свиноматку ввести в основне стадо, вона повинна вигодувати до відлучення 8 і більше поросят з живою масою гнізда 135 кг. Ремонтних свинок парують у 9 - 10-місячному віці при живій масі не менше 115 - 120 кг. Від основної свиноматки необхідно за рік отримувати 1,9 - 2 опоросу при виході 9 поросят на один опорос з живою масою поросяти до відлучення в 2-місячному віці 16-17 кг.

З метою підвищення рентабельності виробництва свинини, промислові комплекси практикують раннє відлучення молодняку, включаючи надраннє в 14 і 21 день. Доцільно відлучати поросят віком 4-5 тижнів, коли травна система готова переварювати зернові та грубі корми. Цей прийом дозволяє отримувати 5 опоросів на 1 свиноматку за 2 роки. Так від основної свиноматки отримують більше молодняка, а значить витрати на утримання основної свиноматки (людино-години, амортизація основних засобів виробництва і т. д.) діляться на весь діловий молодняк. Значить собівартість кожного поросяти буде нижчою.

Організація опоросів