Замовити

Українські породи свиней і особливості їх утримання


розведення свиней

Не тільки в кожній країні, але і в кожній місцевості свої вимоги до свиней, тому в будь-якому регіоні серед порід поросят є свої фаворити. А якщо привезені з інших регіонів свині не відповідають вимогам місцевих споживачів, селекціонери виводять нові породи свиней.

Не стала винятком і Україна. Українські свинарі покращували місцеві невибагливі і витривалі породи быльш продуктивними породами з інших країн, наприклад, Великобританії. Найчастіше для спарювання з місцевими тваринами застосовувалися представники великої білої і беркширської породи.

Які цілі ставили селекціонери?

У різний час відрізнялися і умови утримання свинок, і вимоги до туші. Наприклад, кілька століть тому свині регулярно ходили на випас, і це було суттєвою частиною раціону. В такому випадку важливою якістю була витривалість, міцна конституція скелета. Коли у людей були відсутні холодильники, стратегічним продуктом було свиняче сало. Воно було і їжею, і способом зберегти м'ясо, наприклад, у вигляді залитої смальцем ковбаси. Згодом вимоги до вмісту підшкірного сала знизилися, зате затребуваним стало м'ясо.

Паралельно селекціонери порід свиней працювали над такими завданнями:

  • відповідність місцевим кліматичним умовам;
  • інтенсивний розвиток поросят. Важливо було вивести породи, у яких народжені з потеплінням поросята до настання зимових холодів досягнуть забійної ваги;
  • готовність показувати хороші темпи приросту на найдоступніших у регіоні кормах.

При цьому відбиралися помірно плодючі особини з хорошим характером і прекрасною молочністю. З результатами роботи селекціонерів ми вас зараз познайомимо.

Українська степова біла свиня

біла степова свиня

Найстаріша з офіційно зареєстрованих вітчизняних порід, виведена в 1936 році. Вона вважається найпопулярнішою в країні. Зарубіжні породи поросят погано приживалися в місцевих умовах, оскільки найбільш продуктивними свинями в той час були англійські й датські породи, які звикли жити в більш м'якому кліматі на узбережжі морів і океанів. До того ж завезені з-за кордону породи були примхливими у виборі їжі. Місцеві поросята були невибагливими, але росли дуже повільно.

Парування місцевих тварин з плідниками великої білої породи призвело до появи поросят, які нагадували англійських прабатьків, але при цьому потомство ідеально підходило для розведення в умовах півдня України з жарким степовим літом і суворими зимами.

Великі і флегматичні тварини з міцним кістяком. Ноги без дефектів суглобів. Шкіра світла, рожева, з білою рідкою щетиною. Вуха, прямі, жорсткі, злегка нависають над очима.

При відгодівлі із застосуванням розроблених професіоналами комбікормів і преміксів 6-місячні поросята досягають забійного віку.

Середній добовий приріст у поросят цієї породи - 701 грам.

Дорослі особини досягають:

  • кнури — до 340-350 кг;
  • свинки — до 230-240 кг.

Свиноматки чудові матусі. В опоросі 10-11 поросят, на відгодівлю яких у матері зазвичай достатньо власного молока.

Дана порода є універсальною —  коректуючи активність свиней і їх раціон, можна отримати тушу з різним відсотком вмісту жиру.

Миргородська свиня

миргородська свиня

Зареєстрована в 1940 році. Це плід багаторазового схрещування чорно-рябих свинок, поширених в Миргороді, з кабанами іноземної селекції —  беркшир, великої білої і великої чорної породи, а також старовинною темворською свинею, від якої була успадкована густа щетина.

Компактні хрюшки мають неймовірну невибагливість і можуть отримувати більшу частину поживних речовин на випасі. Поросята цієї породи вимагають мінімуму фінансових витрат на їх утримання! Цей різновид свиней відносять до різних напрямків - мясосального або сального. Насправді кількість жиру залежить від умов утримання. Такі свинки дуже легко осалюються, але якщо їх утримувати з можливістю вигулу, можна отримати чудове за якістю м'ясо.

Дорослі особини досягають:

  • кнури — до 320 кг;
  • свинки — до 230 кг.

У приплоді 10-11 поросят, яких турботлива свиноматка без проблем вигодовує своїм молоком.

Середньодобовий приріст —  690-710 грамів, тому у віці 6 місяців поросята досягають забійної ваги в 100 кг.

Українська степова ряба свиня

степова ряба свиня

Поява цих поросят датується 1961 роком. Свині даного різновиду популярні на півдні України, де вони чудово себе почувають в умовах жаркого клімату.

Для отримання української степової рябої свині застосовувалися місцеві свиноматки, покриті кращими плідниками великої білої і невибагливих у питаннях їжі й утримання беркширами і мангалами.

У результаті з'явилися симпатичні і витривалі поросята чорно-рябої, чорно-рудої, чорної і рудої мастей, пристосовані до місцевих умов.

Упізнати цю свиню допоможуть її цікава масть, широкі груди, великий, але іноді злегка відвислий зад, масивні клуби. Конституцією тіла українська степова ряба нагадує велику білу свиню.

Дорослі особини досягають:

  • кнури - до 290-340 кг;
  • свинки — до 210-230 кг.

Кожен опорос приносить 10-11 поросят.

Приріст ваги на добу сягає 680 грамів, тому зазвичай забійної ваги 100 кг поросята досягають у 7-місячному віці. Втім, при інтенсивному вигодовуванні період для досягнення забійної ваги знижується до 186 днів.

Породу відносять до універсальних мясосальних. Коригуючи спосіб життя свинок і їх раціон, можна отримати м'ясо різної якості: від жирного до ніжного, з тонкими прожилками сала.

Свинки з задоволенням пасуться на вигулі, тому вважаються дуже економною породою. Витрати на приріст кілограма маси тіла можуть становити всього 3,58 кормових одиниць!

Полтавська м'ясна свиня

полтавська свиня

Дуже продуктивна порода свиней, яка пройшла затвердження лише в 1993 році після багаторічної роботи зі схрещування вітчизняних і кращих зарубіжних порід —  проста і практична велика біла, невибаглива миргородська, м'ясні ландрас, пьетрен і уессекс-седбек.

Конституція тіла робить породу впізнаваною. Голова у полтавської м'ясної свині невелика і піднесена, вуха компактні, прямі, трохи нависають над очима. А ось тулуб великий, широкий, з масивними клубами.

Порода досить активна, з міцними ногами без вад в суглобах. Окости м'ясисті.

Свині світлої масті: шкіра рожева, з білою щетиною.

Для поросят полтавської м'ясної породи характерні невибагливість і високі темпи середньодобового приросту, який становить до 820 грамів на добу. Завдяки цьому поросята досягають забійної ваги у віці 190 днів, при цьому м'ясо в туші дуже ніжне, без зайвого жиру, навіть шкіра тонка, ніжна, еластична.

Дорослі особини досягають:

  • кнури — до 340 кг;
  • свинки — до 240 кг.

В одному приплоді зазвичай 10-12 поросят.

У туші дуже гідний вихід м'яса. Полтавська м'ясна свиня добре пристосована до українських кліматичних особливостей і доступних для наших свинарів кормів.

Українська м'ясна свиня

українська мясна свиня

Порода з'явилась у 1993 році в результаті змішування крові поросят полтавської, харківської та білоруської генеалогічних ліній.

Дорослі особини досягають:

  • кнури — до 340 кг;
  • свинки — до 250 кг.

Для породи характерні інтенсивні темпи приросту, невибагливість і раціональна витрата кормів.

Для набору 1 кг ваги необхідно 3,4-3,5 кормових одиниць. Середньодобовий приріст сягає 820 грамів. Для відгодівлі поросяти до забійної ваги потрібно 175-185 днів.

В опоросі 10-12 поросят, до яких свиноматка ставиться досить уважно, що забезпечує хороший відсоток виживання потомства.

Червона білопояса порода

червона білопояса свиня

Одна з наймолодших вітчизняних порід - вона була отримана на початку тисячоліття і зареєстрована після ряду поліпшень в 2007 році.

Для створення цих свиней залучали свиноматок і кнурів семи порід — великої білої, миргородської, дюрок, ландрас, ессекс-седбек, пьетрен і гемпшир.

Характерною ознакою є руда масть з тонким білим пояском в районі лопаток.

Дорослі особини досягають:

  • кнури — до 300 кг;
  • свинки — до 250 кг.

Червона білопояса порода демонструє дивовижні показники продуктивності - приріст ваги за добу при інтенсивній відгодівлі комбікормом може перевищувати 1000 грамів. Зареєстровані випадки, коли поросята цієї породи забійної ваги досягали у віці 165 днів!

При цьому свинки абсолютно невибагливі в питаннях утримання та харчування, їх вирощування виправдано, оскільки для отримання приросту 1 кг потрібно всього 3,1-3,4 кормові одиниці.

Конституція тулуба перших генеалогічних ліній була недосконалою. Ці білопоясі поросята мають міцну конституцію, але ноги свинок були недостатньо м'ясистими. Тому породу поліпшили додатковими схрещуваннями з батьківськими породами. Наступні генеалогічні лінії мають високі показники м'яса в туші, при цьому прошарок підшкірного сала не перевищує 1 см.

Свинки мають прекрасний апетит і пристосовані до українського клімату, зокрема без проблем переносять суворі зими, і хоч шар підшкірного жиру у них тонкий, зате щетина густа.

В одному опоросі у свиноматок цієї породи 10-12 поросят.

Застосування сучасних українських порід

Вирощування на м'ясо становить основну місію повсюдно присутніх української білої степової або миргородської. А новітні породи, такі, як червона білопояса, затребувані для поліпшення генотипу поросят шляхом схрещування з місцевими породами, оскільки гібридне потомство показує чудову продуктивність.

Продуктивні породи свиней мають сильніший генотип, завдяки чому при заплідненні спермою такого кнура свиноматок інших порід поросята успадковують батьківські якості: конституцію тулуба, інтенсивність росту, витривалість, невибагливість. Такі тварини не завдають особливого клопоту при догляді за ними, а завдяки сучасним репродуктивним технологіям гібриди стали доступні для будь-якого свинаря.

Супутні товари:

Відповідні статті:

Коментарі:


Почати обговорення ...


Залишити коментар або відповісти на повідомлення Увійти