Айрширські корови: опис породи та її особливості
- AVA MARKET
- |
- Опубліковано: 2023-04-17
- |
- Переглядів: 4051
- |
- Категорії:
- ▸ Статті
- ▸ ВРХ
Наша продукція:
Айрширська порода ВРХ не залишає байдужим нікого. Виразні очі корів, смачне жирне молоко та невибагливість до умов утримання — ось чому все більше українських фермерів намагаються розводити цих тварин. Розберемося у причинах популярності худоби.
Історія та поширення айрширської породи корів
Айрширська порода корів отримала свою назву від шотландської області Айршир, де вона була вперше виведена в середині XVIII століття. Вона створювалась шляхом схрещування місцевих порід корів з голландськими та англійськими породами, і була відома як Dunlop, на честь місцевого заводчика.
У 1800-х роках айрширська порода корів стала дуже популярною в Шотландії та Англії, а потім поширилася по всьому світу. Тварини вигідно відрізняються своєю молочною продуктивністю та високою якістю молока, а також очевидними економічними перевагами, такими як стійкість до хвороб та тривалий продуктивний період.
У середині ХІХ століття айршири потрапили до Фінляндії. Холодний клімат підійшов коровам якнайкраще. Вони підкорили місцеве населення невибагливістю до умов утримання, смачним, жирним молоком. Навіть сьогодні айрширська порода входить до топ-3 найпопулярніших порід Фінляндії.
З кінця XIX століття Айрширська порода потрапляє на територію України до ентузіастів поміщиків. Але промислового використання, як це сталося з голдштинами, не отримує.
Сьогодні айрширська порода корів є однією з найпоширеніших порід молочних корів у світі й зустрічається в багатьох країнах, включаючи США, Канаду, Велику Британію, Ірландію, Австралію, Нову Зеландію, Південну Африку та багато інших. Вона також продовжує розвиватися за допомогою сучасних методів селекції задля поліпшення її молочної продуктивності та здоров'я.
Характеристика та особливості айрширських корів
Айрширська порода корів за лактацію дає до 7000 кг молока при інтенсивній годівлі. У звичайних господарствах частіше тварини виходять на рівень продуктивності 5000 кг. Вміст білка у молоці 3,4 – 3,5%, а жирність сягає 4,2 – 4,3%. З роками тварина не втрачає рівня продуктивності. Зафіксовані випадки, коли корова протягом 20 лактацій не знижувала рівень молочної продуктивності.
Рекорд по породі належить фінському поголів'ю із показником понад 19 000 кг молока на корову. Найкращі показники у двох ліній фінської селекції: Дік 768 та Р.Урхо Еррант 13093 та двох ліній американської селекції: О.Р.Ліхтинг 120135 та С.Б.Командор 174233.
Бики виростають до 900 кг, корови – 480 кг. Висота в загривку корів - 130 см, бугаїв - не менше 140 см.
Тварини червоно-білої масті, іноді з темними плямами. Тулуб міцний, з добре прописаними м'язами і тонким кістяком, як і належить молочній худобі.
Характерні екстер'єрні деталі:
● пряма лінія спини;
● вузькі глибокі груди;
● короткі ноги;
● закруглені роги з напрямленими назовні гострими кінцями;
● вим'я велике, ванноподібне, з великими дійками.
Утримання корів айрширської породи
Айрширська порода підходить для північних та східних регіонів країни. Через невибагливість до умов утримання тварини легко зимують у неопалюваних сараях. Головне, щоб у приміщенні була хороша вентиляція, вода щоб не замерзала і товстий шар підстилки.
У деяких господарствах практикують розведення айрширської породи ВРХ під навісами будь-якої пори року. Для доїння тварин переганяють у доїльний зал.
Глибокотільних корів за тиждень до отелення переводять у хлів. Теля відразу після народження відсаджують в окремий загін у приміщенні, напувають теплим молозивом. За потреби замість молозива дають замінник незбираного молока.
Як годувати айрширських корів
Годівля айрширської корови має бути збалансованою та відповідати потребам у поживних речовинах залежно від її фізіологічного стану, такого як сухостійний період чи лактація.
У сухостійний період основні корми: сіно, силос та концентрати. Раціон повинен містити достатньо клітковини, щоб підтримувати здоров'я рубця корови.
У період лактації потреби корови в енергії та білку збільшуються, тому раціон має бути поживнішим. Суха речовина завжди становить від 50 до 75% загальної маси. Основним його джерелом є сіно, солома, стебла кукурудзи. 25-30% кормів - це свіжа трава, коренеплоди, гарбузи. Основними кормами повинні бути сіно, силос, зерносуміші та протеїнові концентрати. Корова повинна отримувати достатню кількість кальцію та фосфору для підтримки здоров'я кісток та виробництва молока. З цією метою експерти рекомендують вводити до раціону корови айрширської породи AVA ZDOROVA Супер роздой 25 кг - БМВД для дійних корів. Білково-мінерально-вітамінна добавка містить 35% швидко засвоюваного сирого протеїну. Оптимальне співвідношення кальцію і фосфору забезпечує високу молочну продуктивність, служить профілактикою післяродових парезів. Продукт містить усі необхідні вітаміни для тварини під час лактації.
Важливо пам'ятати, що раціон має бути підібраний індивідуально для кожної корови, враховуючи її фізіологічний стан, рівень продуктивності й склад кормів, доступних на фермі.
Що стосується телят, то на 5-ий день їх знайомлять із престартером. Кормовий концентрат містить 18% сирого протеїну, що з лишком покриває потреби організму, що росте. Комбікорм складається з екструдованих зернових злакових культур, білкових компонентів рослинного походження, живих дріжджів, комплексу мікроелементів (органіка + неорганіка), омега-3 жирних кислот, адсорбенту, ароматизатора, підсолоджувача, антиоксидантів. Для поліпшення травлення додано комплекс пробіотиків, що є профілактикою діарей.
Вже з 90 дня телят переводять на стартовий комбікорм AVA ZDOROVA ВРХ БМВД – БВМД 25 кг для телят із 90 дня. Продукт містить 30% сирого протеїну. Наявність фітазних композицій полегшує перехід телят з молочної їжі на рослинну, оптимізує конверсію корму.
Розведення айрширських корів
При виборі тварин для розведення необхідно враховувати різні фактори, включаючи генетичні властивості, рівень продуктивності, конституцію та здоров'я. На маточне поголів'я відбирають корів та бугаїв — типових представників породи, без дефектів екстер'єру, з міцними ногами.
Також важливо вибирати кревні лінії, щоб зберегти або покращити бажані властивості породи. Часто використовуються методи штучного запліднення та вибору самців для спарювання з метою отримання потомства з бажаними характеристиками.
При розведенні айрширських корів також необхідно враховувати їх умови утримання та годівлі, оскільки правильне харчування та догляд є ключовими факторами у забезпеченні здоров'я та продуктивності тварин.
Нетелів запліднюють, якщо вони набрали мінімум 350 кг живої ваги та віком не менше 1,5 року. Враховуючи те, що айрширська порода в Україні рідкісна, то доцільно купувати спермопродукцію у племінних господарствах та запрошувати спеціаліста для штучного запліднення.
Народжуються телята айрширської породи вагою 25-30 кг. Як правило, втручання людини при отелі не потрібне. Масу телята набирають швидко, однорічні тварини важать до 300 кілограмів.
Плюси та мінуси айрширської породи корів
ВРХ айрширської породи встигли підкорити українських фермерів та крафтових виробників молочної продукції по всьому світу завдяки значним перевагам:
● високоякісне молоко із відсотком жиру 4,3. Жирові кульки молока айрширів ідеально підходять для олії, сметани, вершків, сирів;
● високий забійний вихід. При відгодівлі на м'ясо бички айрширської породи дають якісну ніжну яловичину;
● висока скоростиглість. Айрширські телички швидко дозрівають;
● міцний імунітет. На відміну від рекордисток голландок айршири впевнено демонструють виживання молодняку на рівні 90%. Також міцна конституція, широкий таз мінімізує необхідність родової допомоги при отелах. У айрширській породі мало зустрічається генетичних дефектів;
● висока якість молока. Воно містить менше соматичних клітин. Є "чистішим" з мікробіологічної точки зору, ідеально підходить для виготовлення молокопродуктів;
● низький рівень витрат корму на одиницю продукції та концентратів зокрема – відповідно 0,95 та 0,25 к. од. на літр молока;
● невибагливість до умов утримання. Худоба не вимагає тепличних умов утримання. Вона до пізньої осені із задоволенням буде на пасовищі, заощаджуючи грубі корми, час на прибирання приміщень.
Але є і мінуси:
● невисокі надої. Від айрширської породи ВРХ не сподівайтеся отримувати по 8000-1000 тис. л молока за лактацію. Межа корів - 5000 тисяч молока;
● активний характер. Айрширські корови не такі спокійні, як сименталки. Тому їх неможливо утримати на прив'язі. Худоба любить бігати по пасовищу і гратися;
● агресивність. Тут суперечливий момент. При адекватному ставленні господаря будь-яка тварина буде спокійною. Якщо ж проявляти грубість, бити худобу, то будь-яка корова стане агресивною чи полохливою;
● погано переносять спеку. Тут позначається північно-європейське походження. Айрширська корова простіше переносить морози, ніж літню спеку. Тому її не рекомендують для розведення у південних широтах.
Відгуки власників
"Корову айрширської породи вперше побачив у 2018 році в Києві на агровиставці. Сподобалася міцна конституція та висока жирномолочність. Вже у 2019 р. придбав двох племінних нетелів. Спарував айрширським чистопородним бичком. Коровами задоволений. За першим отелом отримував по 3,5 тис. л молока за лактацію. Сподіваюся вийти на 5000 л", - Іван Миколайович, Харківська область.
“Сусіди продавали помісну теличку (айршир* симментал). Купили на молоко. Виросла великою, зі спокійною вдачею. Дає смачне, жирне молоко. У літровій банці молока майже третина — це вершки. Осіменили айрширським бичком. Сподіваємося отримати більш чистокровне потомство з високим надоєм”,- Анна Петрівна, Сумська область
Ось кілька відгуків фермерів про породу. Дедалі більше невеликих господарств цікавляться нею. Айрширска порода точно заслуговує на увагу тих, хто займається переробкою молока, крафтовиків.
Відповідні статті:
Коментарі:
Почати обговорення ...