Порода курей адлерська срібляста
- AVA MARKET
- |
- Опубліковано: 2023-02-17
- |
- Переглядів: 7321
- |
- Категорії:
- ▸ Статті
Наша продукція:
Кури породи адлерська срібляста ідеально вписуються в традиційний опис курей. Біла масть з акуратним "мереживним" комірцем, хороша яєчна продуктивність і смачне м'ясо - завдяки цим якостям ці птахи не втрачають популярності десятиліттями.
Походження породи адлерських курей
Срібляста порода курей була виведена на сочинській птахофабриці у 1965 році. Селекція, стартувавши 1951 року, відбувалася з урахуванням плімутроків, російської білої, юрлівської голосистої, першотравневої і нью-гемпшира,. Завдання перед селекціонерами стояло просте - вивести птицю, яка б поєднувала м'ясну і яєчну продуктивність, відрізнялася тривалістю періоду несучості.
Роботи розтягнулися на 10 років. Покоління першої та другої генерації задовольняло за показниками яєчної продуктивності, але якість м'яса та вага тушки була незадовільною. Отримані гібриди схрещували з нью-гемпшир з метою підвищити показники м'ясної продуктивності. Вже третє-четверте покоління сформували вигляд сучасної породи.
Птиця одразу набула популярності, завойовувала нагороди на сільськогосподарських виставках. Місцева порода добре переносила клімат, відрізнялася спокійною вдачею і невибагливістю, підходила як для промислового утримання, так і для вирощування на присадибних ділянках.
Зовнішній вигляд та характер адлерської породи
Відповідно до стандарту кури адлерська срібляста мають біле, допускається трохи кремове, жовте оперення. Рульове та хвостове оперення чорного кольору із зеленим відливом, на шийці — чорний мереживний комірець.
Кури адлерські (самочки та самці) мають червоний, листоподібний, стоячий гребінь. Роговий дзьоб жовтий, широкий і короткий, Сережки великі яскраво-червоного кольору, вушні мочки великі зі щільним білим оперенням.
Порода курей адлерська срібляста корпус має широкий, міцний і низький. Відмінна риса — добре розвинені груди та широка спина. Крила невеликі, щільно прилягають до корпусу. Хвіст невеликий, вертикальний з контрастним оперенням і довгими косичками у півнів.
Адлерські сріблясті кури користуються популярністю серед населення завдяки:
- невибагливості до умов утримання;
- тривалій стабільній несучості протягом 3-4 років;
- стабільній яйцекладці (від 170 яєць на рік, вагою 75-80 г зі щільною кремовою шкаралупою);
- міцний імунітет. Навіть без використання спеціальних кормових добавок курчата адлерські сріблясті демонструють виживання на рівні 95-97%;
- спокійна вдача. Кури несучки сріблясті не полохливі. Півні спокійно поводяться, не відганяють ні молодняк, ні несучок від годівниць, легко уживаються з іншими видами птахів;
- швидкий набір маси. Хоча птах і не належить до бройлерного напрямку, але його успішно вирощують на м'ясо. Однорічна курочка важить 2,5 кг, півники - 4 кг. М'ясо ніжне, в міру жирне.
Але стара порода має і невеликі недоліки, про які варто згадати:
- відсутність інстинкту насиджування. Курочки адлерки - не квочки, погані мами. Тому не варто вирощувати під ними курчат;
- перші 3 місяці курочки несуть невеликі яйця.
Чисту породу адлер сріблястий розводять не часто. Найпопулярніша практика схрещування з легорнами (для підвищення яєчної продуктивності) або з брама (підвищення м'ясних показників).
Особливості розведення та годівлі адлерських сріблястих
- не допускати початку яєчної продуктивності до 6 місяців, що стане запорукою тривалої яєчної продуктивності протягом 3-4 сезонів. Для цього практикують виведення молодняку в середині літа з подальшим скороченням світлового дня;
- адлерська срібляста несучість демонструє високу і стабільну тільки в умовах вольєрного утримання або випасу. У клітках їй важко. Тому поголів'я утримують у пташниках із вигулами;
- адлерська порода курей - погані "мами". У них немає інстинкту насиджування. Краще та безпечніше використовувати інкубатори.
Вирощування курчат адлерських сріблястих
Відповідні статті:
Коментарі:
Почати обговорення ...